Сімейно-історична конференція в Київському колі

«Ця конференція особлива. …Ми радіємо можливості навчатися від чудових братів і сестер, які є досвідченими фахівцями в нашій території і які можуть дати нам багато важливого та корисного. А якщо ми захочемо це прийняти, то, вже починаючи з сьогоднішнього дня, це може стати частиною нашого життя і це змінить все також в нашому служінні…»

Такими словами президент Київського колу Кирило Похилько відкрив сімейно-історичну конференцію, яка проходила 7 вересня 2013 року в приміщенні Печерського будинку зборів Церкви мормонів у Києві.

Програма заходу включала дві сесії навчання й сесію питань-відповідей на тематичних семінарах для консультантів з сімейної історії, директорів центрів сімейної історії та членів рад приходів. На останню, третю сесію навчання було запрошено усіх бажаючих. Хоча конференцію організував Київський кіл, у ній брали участь брати та сестри, які мають сімейно-історичні покликання, з міст Львівської, Дніпропетровської, Донецької місій, а також група молоді з Єреванського колу. Навчання проводили територіальні радники з сімейної історії з різних куточків Східноєвропейської території, а також співробітники Департаменту сімейної історії.

Одним з акцентів в навчанні стала дискусія, під час якої було розглянуто різницю між генеалогією та сімейною історією. «Мені вдалось досягти успіху в своїх генеалогічних дослідженнях, коли я по деяких лініях родоводу дійшов до 12-го покоління, – ділився своїм досвідом Бенгт Сведйот, міжрегіональний менеджер з сімейної історії в країнах Європи. – Мова йде про суто генеалогічні дослідження: про дати й місця народження, укладення шлюбу або смерті предків. Але не це захопило мене в сімейній історії. Мене дуже цікавлять різноманітні історії людей, які передували мені. …Історії моїх предків дуже близькі моєму серцю».

Олександр Січкаренко, спеціаліст з досліджень, додав: «Коли ми говоримо про генеалогію і демонструємо багато зібраних нами поколінь, це залишається зовнішнім. Але що відбувається в наших серцях? Чи відчули ми любов? Чи почули в нашому житті божественний вплив, коли збирали історії про наших предків, або коли щось робили для них? Все це – зовнішнє та внутрішнє – повинно сполучатися». Коли ми вивчаємо життя наших прабатьків та історію їхнього народу, то завдяки дії Святого Духа ми дізнаємося щось важливе про нас самих, про свою родину. І той самий вплив Духа, який часто називають «Духом Іллі», вкладає в наші серця любов до них і надію на те, що ми вічно зможемо бути разом.

Іншою важливою частиною конференції була демонстрація сімейної історії як інструмента для досягнення різних цілей в роботі спасіння. Під час своїх виступів на нещодавніх генеральних конференціях провідники Церкви говорили про те, як молодь підготовлена для служіння в сімейній історії, як це служіння може стати для них могутнім захистом. Про це згадував і Саркіс Айвазян, територіальний радник з сімейної історії в Єреванській місії, коли говорив про молодь. Він додав: «Ми знаємо, що в сімейній історії нам потрібно копати глибше (в минуле), щоб дещо знайти. Проте, дорогі брати і сестри, спробуйте «покопатися» в молоді, спробуйте знайти, що в них на серці, що в душі. …Навернення сердець починається з того, як ми звертаємося до свого Небесного Батька. …Якщо ми почнемо допомагати молоді, пришестя Господа настане раніше».

І дійсно, більшість недавно покликаних консультантів в Київському колі – юнаки та дівчата у віці від 18 років. Підкреслюючи цей факт, президент колу зауважив: «З сьогоднішнього дня у Святошинському приході …покликано тринадцять (!) – тринадцять чудових консультантів: молодих чоловіків, молодих жінок та людей старшого віку. …Якщо вони будуть працювати разом, Господь благословить весь приход, сім'ї членів приходу та самих консультантів».

Сімейна історія також може бути чудовим засобом поділитися своїми переконаннями. Олександр Січкаренко розповів декілька епізодів з життя своїх предків та своєї власної родини, коли божественне втручання врятовувало від страждань та приносило спокій. Ці захоплюючі історії непомітно для слухачів створили атмосферу й дали привід поділитися своєю вірою в деякі принципи євангелії. «Коли я ділюсь євангелією, не обов’язково наводити історичні факти, – сказав він. – Важливо дати людині можливість відчути вплив Духа, який зараз і ви можете відчувати, а також дати шанс почути мою оцінку тим принципам євангелії, які можуть стати цій людині в нагоді у власному житті».

Один зі слайдів презентації процитував посібник Повернути серця: «Сімейна історія надає членам Церкви можливість говорити про євангелію з друзями і сусідами, які сповідують іншу віру, не викликаючи у них остраху. Більшість людей мають природний інтерес до сімей. По всьому світу серця мільйонів людей повернулися до їхніх предків». Брат Олександр також процитував слова старійшини Крістофера Бігелоу: «Багатьма релігія сприймається як дуже особисте питання, а тому вони не хочуть ділитися ним з іншими. З іншого боку, практично кожна людина готова сісти й поговорити з вами про своїх предків. …Дуже важно залучити членів Церкви до місіонерської роботи. Ми намагалися робити це різними способами, але коли використовуємо сімейно-історичний підхід, більшість членів приходу відкликаються на наш заклик» (Генеральна конференція, жовтень 2000 р.).

Серед інших тем, яких торкнулися на конференції, були: наша спадщина нащадкам, уключаючи щоденники, фотографії та особисті речі; розуміння історії сім’ї в контексті історії держави; основи генеалогічного пошуку; а також численні інструменти та ресурси, якими можуть користуватися сім’ї для ведення своєї історії або консультанти, щоб допомагати іншим людям.

В’ячеслав Воробйов
Член вищої ради колу
Київський Український кіл