Члени Церкви вірять, що шлюби, в які люди вступають у храмах, “запечатуються”, тобто благословляються (вінчаються), щоб тривати вічно. Те, що сім’я може існувати й після смерті і бути усвідомленою реальністю, сім’єю, де панує любов і продовжуються повноцінні шлюбні стосунки і стосунки між батьками і дітьми - це основне вірування членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.
Після того як пара одружилася і була запечатана у храмі, кожна їхня дитина від свого народження є автоматично до них запечатаною. Якщо діти народилися до того, як пара запечаталася, такі діти можуть пізніше взяти участь у храмовому запечатуванні зі своїми батьками. Усиновлені діти також мають можливість бути запечатаними до батьків-усиновлювачів.
Ідея про вічні сім’ї походить із Писань і сучасних одкровень. Наприклад, у Новому Завіті, Матвій 16:19, написано, що Ісус Христос каже апостолу Петру: “І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв’яжеш, те зв’язане буде на небі, а що на землі ти розв’яжеш, те розв’язане буде на небі!” Церква прирівнює слово “зв’язувати” до слова “запечатувати”.
За даними дослідження, що наводилися в матеріалах Los Angeles Times, “в еру розлучень шлюби, в які вступають у мормонських храмах, будуються, щоб зберігатися”, і серед них спостерігається лише 6 відсотків розлучень. Інше дослідження, результати якого в 1993 р. були надруковані в Demography Magazine, приводять до висновку, що члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, які одружилися в одному з храмів Церкви, з-поміж всіх американців до розлучення схильні найменше.