Мормони і освіта: загальний погляд

Члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів вважають освіту дуже важливою й цінною; вона належить до багатьох інших цінностей, які є для них дуже дорогими. Мормони люблять навчатися і самовіддано набувають знання. Їхня відданість освіті, і як принципу, і як практичному її застосуванню, виявляється в їхніх віруваннях, ученнях і щоденних заходах. Вони стверджують, що освіта—це всеохоплююче заняття на все життя і вона має різні, дуже важливі цілі. У них є унікальне розуміння суті освіти—принципу, за яким визнається не лише інтелект людини, але і її душа. Більш того, мормони мають освітню традицію, яка є багатою і давньою; вони до неї любовно ставляться і продовжують підтримувати. Оскільки святі останніх днів вважають, що освіта заслуговує їхніх максимальних зусиль, вони виділяють для неї достатньо ресурсів і докладають багато сил.

І. Мормонське розуміння освіти

Цілі освіти

Принцип освіти є складовою найфундаментальніших вірувань мормонів стосовно Бога, стосовно життя і стосовно самих себе. Святі останніх днів, наприклад, стверджують, що Бог є всезнаючим, і навчають, що “слава Бога—це розум, або іншими словами, світло та істина”[1]. Вони також вірять в те, що вони—діти Бога, що для всіх людей є мета—постійно намагатися ставати схожими на Нього, і вони розглядають набуття освіти як необхідну складову цього прагнення. Отже життя для святих останніх днів—це не лише час випробування, але й школа, щоб їм розвинути своє розуміння завдяки і навчанню, і здобутому досвіду[2]. Освіта—одна з найвищих цілей життя і має безкінечну, вічну цінність, над якою не владна смерть[3]. Розвиток удосконаленого, освіченого й благочестивого характеру—ось що є її остаточним завершенням[4].

Святі останніх днів вважають, що через величезну й вічну цінність освіти Бог зробив її божественною заповіддю і Його діти відповідають за її виконання[5]. І Біблія, і Книга Мормона містять цю заповідь із запрошенням шукати, “стукати” і просити знання; сучасні одкровення і пророки дають чітку настанову—навчатися і роз’яснюють, що навчання є необхідним для спасіння. Засновник Церкви, Джозеф Сміт, начав, що “людина спасеться не швидше, ніж вона отримає знання” і що “людина не може бути спасенною у невігластві”[6]. Мормони також стверджують, що Бог активно долучається до освіти Своїх дітей. Він просвітлює їхній розум; Він обіцяє, що зусилля, докладені до навчання, будуть оцінені й винагороджені Його мудрими дарами знання[7].

Підхід святих останніх днів до освіти визначається неабияким розумінням важливості навчання і знання. Мормони чітко підкреслюють, що освіта є важливою для людини як такої; вона приносить користь як розуму, так і духу. Освіта не є справою виключно інтелектуальною; краще буде сказати, що святі останніх днів прагнуть знання “через навчання і також через віру” (Учення і Завіти 88:118). Частково це означає, що мормони цінують той вид навчання, яке об’єднує і інтелектуальну, і духовну проникливість[8]. Вони також визнають, що і та, і та є пов’язаними між собою: духовне розуміння, наприклад, необхідне, щоб дати раціональне обґрунтування остаточної мети навчання[9]. Крім того, святі останніх днів підтверджують, що віра і глузд зовсім не суперечать одне одному[10]. Таким чином, пошуки істини—необмежені, однак святі останніх днів особливо цінують знання, яке приводить його шукачів ближче до Бога і допомагає їм досягнути основних цілей життя[11].

Освіта не тільки відіграє суттєву роль в теології мормонізму, вона також має ще й іншу, особисту, цінність для людини. Святі останніх днів вважають, що освіта повинна бути пов’язаною із життям і збагачувати життєвий досвід. Бригам Янг пояснював, що “освіта дає силу ясно думати, добре виконувати мирську роботу і цінувати життя”[12]. Мормони цінують живий розум і багатство, яке освіта додає до життєвого досвіду. Вони заохочують любити навчання й вивчення всього, а також визнають, що знання розширює особисті спроможності людини[13].

Святі останніх днів також вважають, що навчання повинно мати практичну цінність; воно має поліпшувати здатність людини бути корисною для суспільства, бути фінансово незалежною і взагалі “добре виконувати мирську роботу”[14]. Святі останніх днів визнають, що освіта є вкрай необхідною з огляду на широкий діапазон моральних та практичних причин—починаючи з підтримки і виховання їхніх сімей і до участі в житті ширшого товариства. Освіта є важливим обов’язком для батьків, які відповідають за те, щоб забезпечити своїх дітей всім необхідним для життя. Президент Церкви Томас С. Монсон закликав і чоловіків, і жінок здобувати освіту, щоб в разі потреби бути конкурентно спроможними в економічному світі[15]. Освіта також дозволяє тим, хто її здобуває, мати сильніший хороший вплив у своїх громадах. Вона збільшує їхні можливості служити людському роду.

Звичайно ж мормони стверджують, що освіта є абсолютно необхідною також і для їхніх власних сімей. Оскільки святі останніх днів розуміють, що сім’я є самою основною одиницею людського суспільства, вони вважають дім місцем навчання людини. Батьки мають божественне повноваження виховувати своїх дітей “у світлі та істині” (Учення і Завіти 93:40). Вони мають першочерговий обов’язок вести своїх дітей до інтелектуальної, соціальної і духовної зрілості, настановляючи їх та подаючи приклад. Виховання дітей розглядається як співпраця з Богом; батьки та інші освітяни мають відповідальність направляти дітей так, щоб це принесло дітям користь як негайно, так і у вічності[16].

Масштаби освіти

Мормони розуміють, що освіта—це не тільки засвоєні різні види знань, але також і різні напрями знань. Церковне вчення в загальних рисах окреслює широку сферу корисного знання, яке включає в себе безмежно велику кількість світських та релігійних предметів. Географія, культура, історія, природничі та інші науки, а також незліченна кількість інших предметів, що входять у ці широкі параметри, сягають за традиційні межі релігійного знання[17]. Дійсно, на певному рівні мормони не роблять різниці між “світським” і “релігійним” знанням. Вони вважають всі форми істини важливими і священними.

Хоч часто освіта передбачає формальне навчання, однак святі останніх днів визнають, що освіта не вичерпується лише ним. Їх закликають вважати набуття освіти особистим обов’язком[18] і навчають, що кожна людина повинна здобувати освіту незалежно від обставин її життя, набуваючи знання у всі ті способи і до тієї міри, як це дозволяють її особисті обставини[19]. Хоч мормони і вважають формальну освіту абсолютно необхідною, вони також високо цінують особисте читання, вивчення, роздуми та різні спостереження. Вони стверджують, що багатства знання доступні всім, хто буде здобувати їх.

І нарешті, для святих останніх днів освіта є принципом, який простягається у вічність. Писання мормонів вчать, що “будь-який рівень інтелекту, що його ми досягаємо в цьому житті”, буде з нами у прийдешньому (Учення і Завіти 130:18). Святі останніх днів також дивляться на освіту як на свою постійну справу; вони очікують і сподіваються на довгий курс пізнання, що безмежно простягається у майбутнє.

II. Мормонська традиція освіти

Освітня традиція, [20] якої дотримуються по всій Церкві Ісуса Христа Святих Останніх Днів, є міцно вкоріненою й давньою, вона справді є характерною ознакою цього народу[21]. Упродовж майже 200 років мормони запроваджували освітні ініціативи і підтримували культуру, в якій освіта вважалася надзвичайно важливою справою. Ця традиція бере свій початок ще з найперших днів існування Церкви.

Крім Біблії та Книги Мормона, святі останніх днів покладалися на божественні одкровення, які отримував засновник Церкви, Джозеф Сміт, щоб усвідомлювати структуру і мету свого навчання[22]. Серед іншого, ці сучасні Писання закликають святих цінувати мудрість усіх видів і постійно прагнути її, а також старанно навчати одне одного, щоб їх було “навчено досконаліше в теорії, у принципі, у вченні, [і] у законі євангелії” (Учення і Завіти 88:78). Такі вчення сприяли різноманітній освітній роботі впродовж усієї мормонської історії.

Такі вчення зміцнювали зобов’язаність перших святих останніх днів давати освіту своїм дітям, а також поглиблювали їхню прихильність до самовдосконалення і сприяли зростанню освітнього рівня. Як і багато тодішніх сімей, святі останніх днів слідкували за тим, щоб навчати своїх дітей власними силами, однак вони також прагнули отримати і більш формальну освіту. У ХІХ столітті, коли освіта часто була привілеєм небагатьох, мормони у Кертленді, шт. Огайо, організували свої власні школи. У деяких з них проводилося пасторське і релігійне навчання, а інших членів громади, у т.ч. жінок і молодь, навчали мовам, арифметиці, граматиці та іншим предметам традиційної навчальної програми.

Мормони також першими принесли освіту на тоді ще неосвоєну в ХІХ столітті прикордонну американську територію в Міссурі, заснувавши в 1831 р. першу школу у місцевості, де тепер знаходиться Канзас-Сіті. Через кілька років у своєму новозбудованому місті Наву, шт. Іллінойс, у них вже існувала зріла громада, якій були притаманні висока культура і можливість отримати вищу освіту. Церковні провідники пояснювали, що одна з найважливіших цілей збирання разом святих останніх днів—це можливість користуватися перевагами освіти, і в Наву багато з цих переваг були реалізовані[23]. Були задумані й створені загальні школи, клуби, театри, музеї, лекторії, літературні гуртки і т.і. Святі заснували університет—Університет міста Наву,—який керував справами освітньої системи міста. Ті, хто бував у Наву, бачили, що його жителі були віддані і своїм релігійним принципам, і вдосконаленню своїх інтелектуальних здібностей[24].

Навіть у другій половині ХІХ століття, коли мормони розосередилися, щоб освоїти західну частину Сполучених Штатів, освіта залишалася пріоритетом. Щоб підтримати освіту, під керівництвом провідників Церкви Бригама Янга, Джона Тейлора та Уілфорда Вудраффа були створені школи та “академії” колу, які використовували часто мізерні кошти святих останніх днів для організації освітньої програми. Багато з цих шкіл та академій колу відтоді стали сучасними середніми школами, коледжами та університетами тих регіонів. Коли з’явилася альтернатива, Церква великою мірою припинила докладати так багато зусиль, які були націлені на забезпечення нерелігійної освіти. Натомість вона почала розвивати системи додаткового релігійного навчання для студентів будь-якого віку.

III. Освітні ініціативи Церкви

Як і раніше, освіта продовжувала й далі займати визначне місце в житті й віруванні святих останніх днів.

Церква, крім того, що наголошує на важливості навчання під час недільного богослужіння, храмового богослужіння та під час інших заходів, також має і велику кількість формальних ініціатив, щоб допомогти своїм членам здобути освіту.

Підтримка, яку й далі Церква надає своїм коледжам та університетам, вказує, що Церква визнає потребу в якнайкращій, різнобічній освіті. У Церкви є три її власні університети (Університет Бригама Янга, Університет Бригама Янга—Гаваї і Університет Бригама Ягна–Айдахо) та один коледж (Бізнес-коледж СОД). У цих навчальних закладах світська освіта поєднується з ідеалами і релігійними принципами Церкви. Церква також утримує багато початкових і середніх шкіл у Мексиці, на Тонга, Самоа, Фіджі та Кірибаті.

Церковні семінарії та інститути входять у Церковну систему освіти. У семінарії та інституті робиться акцент на важливості набуття всебічної освіти, яка охоплює релігійне знання, а також віру.

Семінарія—це чотирирічна релігійна програма навчання, яка доступна для учнів старших класів усіх віросповідань. Святі останніх днів кожний рік вивчають іншу книгу Писань—Старий Завіт, Новий Завіт, Книгу Мормона або Учення і Завіти. У класах семінарії навчають як штатні вчителі, так і волонтери; навчання часто відбувається у церковних приміщеннях. По всьому світу є приблизно 350000 студентів семінарії.

Інститути релігії надають релігійну освіту молоді віком від 18 до 30 років у більш як 2500 місцях по всьому світу; багато тих, хто навчається в інституті, є студентами коледжів або університетів. На заняттях інституту вивчають Писання, історію й доктрину Церкви, а також як підготуватися до шлюбу і церковних місій. На даний час в інституті зареєстровано приблизно 350000 студентів.

Постійний фонд освіти, заснований Церквою у 2001 р., надає дорослій молоді Церкви, яка має на те право і живе у країнах, що розвиваються, можливість отримати освіту, необхідну для поліпшення їхнього економічного становища. Внески у цей фонд роблять члени Церкви; також очікується, що ті, хто бере позику з нього, повернуть взяті кошти, які надаються під низький процент. Від часу свого заснування Постійний фонд освіти вже досяг величезних успіхів, допомігши десяткам тисяч людей.