Активні члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів великою мірою схильні особисто брати участь у справах Церкви, у т.ч. в її місцевому адмініструванні. Відсутність оплачуваного професійного духівництва означає, що провідники великою мірою розосереджені по всьому світу і більшість членів Церкви роблять свій внесок через волонтерську роботу, наприклад, проводячи навчання чи надаючи будь-яке інше служіння.
Провідник місцевої громади називається єпископом, він, як правило, служить в цій якості приблизно п’ять років. Після закінчення цього служіння його може бути призначено виконувати складніші обов’язки на ширшій географічній території або, що вірогідніше за все, він повернеться до виконання простіших обов’язків у своїй громаді.
У грудні 2004 р. під час інтерв’ю в телевізійному ток-шоу його ведучий Ларрі Кінг поставив Президенту Гордону Б. Хінклі запитання: “Бути членом Церкви важко, чи не так?” Президент Хінклі відповів: “Ні, чудово. Якщо мати на увазі, що від члена Церкви багато вимагається й очікується, то я б сказав, що очікування й вимоги великі, але відчуття чудові”.
Стосовно нових членів Церкви, які приєдналися до неї, Президент Хінклі сказав: “Їх ставлять до роботи. Їм дають відповідальність. У них виникає відчуття, що вони причетні до чудового, невпинного розвитку цієї роботи, Божої роботи. … Невдовзі вони розуміють, що від них як святих останніх днів багато очікується. Їх це не обурює. Вони виконують свої обов’язки, і їм це подобається. Вони очікують, що їхня релігія буде ставити перед ними певні вимоги, а саме—що їм потрібно буде змінити своє життя. Вони задовольняють ці вимоги. Вони свідчать про те, скільки всього хорошого прийшло до них завдяки цьому. Вони є людьми, які сповнені ентузіазму й відданості”.
Члени Церкви, крім призначеного їм регулярного служіння у громаді, можуть віддавати свій час для підтримки церковних систем благополуччя та гуманітарної допомоги. Це може виражатися в тому, що члени Церкви час від часу працюють по кілька годин на місцевому консервному заводі, де виробляються продукти харчування для бідних.
Члени Церкви також роблять фінансові внески на такому рівні, що це дивує багатьох людей, які не сповідують нашу віру. Крім щомісячних внесків на потреби бідних, звичайний активний член Церкви віддає десяту частину свого щорічного доходу Церкві.
Як правило, активні члени Церкви відвідують у неділю церковну трьохгодинну службу, яка складається з трьох різних зборів. Основне богослужіння триває трохи більше години і відоме як “причасні збори”. Чоловіки і жінки виступають з трибуни на дані їм заздалегідь теми, громада співає гімни, бере участь у молитвах, приймає “причастя”—хліб і воду, що символізують Спокуту Ісуса Христа за гріхи людства. Решту часу відведено для Недільної школи та занять для чоловіків, жінок, молоді та дітей. Усі недільні збори є відкритими для кожного, незалежно від того, належить людина до Церкви чи ні.
Учні старших класів школи беруть участь у семінарії—заняттях, що відбуваються п’ять разів на тиждень і призначені, щоб вивчати Писання. У залежності від того, де молодь живе, вони можуть зустрічатися протягом шкільного дня, до або після школи.