11 вересня 1857 р. 50—60 місцевих ополченців на півдні шт. Юта, яким допомагали американські індіанці, вбили майже 120 переселенців, які фургонами їхали до Каліфорнії. Ця трагічна подія, яка забрала життя 17 дітей віком від шести років і менше, сталася в долині, що називається Маунт-Медоус, приблизно за 56 кілометрів на південний захід від Сідер-Сіті.
Оскільки винуватцями були члени Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, Церква доклала багато зусиль, щоб загоїти рани, нанесені тією різнею. У 1999 р. тодішній Президент Церкви Гордон Б. Хінклі приєднався до нащадків жертв, щоб освятити монумент, встановлений на тому місці. Відтоді Церква працювала з групами тих нащадків, щоб підтримувати монумент і навколишню власність у належному стані; Церква зобов’язалася покращити й зберігати це місце в майбутньому.
Щоб пролити світло на деталі цієї події, у 2007 р. провідники святих останніх днів також відкрили церковні архіви для авторів книги Massacre at Mountain Meadows . 11 вересня 2007 р. під час відзначення 150-х роковин тієї різні президент Генрі Б. Айрінг сказав:
“Хоч ці автори є церковними працівниками, усе ж вони залишили за собою право повного редакційного контролю і прийшли до власних висновків з вичерпного історичного матеріалу, який зібрали. Їм було надано повний доступ до всіх пов’язаних з цією подією матеріалів, якими володіє Церква. Ось два важливі висновки, яких вони дійшли: (1) лист, в якому повідомлялося про бажання і намір Бригама Янга не перешкоджати переселенцям рухатися далі, прибув занадто пізно, і (2) відповідальність за різню, учинену в місцевостях неподалік Маунт-Медоус, лежить на місцевих провідниках Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, які займали також і громадські та військові посади, і на членах Церкви, які діяли під їхнім керівництвом.
Незважаючи на те, що жодна подія в історії не може бути цілковито відомою, праця цих трьох авторів дала нам можливість дізнатися більше, ніж ми знали до того, про цей жахливий епізод. Правда, яка нам тепер стала відомою, глибоко нас засмучує. Євангелія Ісуса Христа, яку ми проповідуємо, не терпить холоднокровного убивства чоловіків, жінок і дітей. Безумовно ж вона захищає мир і прощення. Те, що вчинили тут давно члени нашої Церкви, є жахливим і непростимим відходом від християнського вчення й поведінки. Ми не можемо змінити те, що сталося, але ми можемо пам’ятати й шанувати тих, хто був убитий тут.
Ми висловлюємо великий жаль через те, що 150 років тому у цій долині сталася ця різня, і через надзвичайні й невимовні страждання, яких зазнали жертви тоді, а їхні родичі—тепер”.