Генеральне президентство Товариства допомоги служить під керівництвом Першого Президентства Церкви. На даний час президентство складається з Джулі Б. Бек, Сільвії Е. Олред і Барбари Томпсон. Вони служать з березня 2007 р.
Джулі Б. Бек, президент Товариства допомоги, коли їй було чотири роки, жила у Бразилії і навчилася говорити португальською. Вона закінчила Діксі-коледж та Університет Бригама Янга в Юті. Має троє дітей і восьмеро внуків.
Її перший радник, Сільвія Олред, походить із Сальвадору, її рідна мова—іспанська. Підлітком вона зустріла у Сан-Сальвадорі місіонерів і невдовзі приєдналася до Церкви. Пізніше вона сама служила місіонеркою у Центральній Америці.
Другий радник, Барбара Томпсон, вивчила німецьку мову, служачи місіонеркою в Гамбурзі. Вона здобула ступінь магістра в галузі соціальної роботи, 30 років працювала у департаменті гуманітарного служіння в Юті. Вийшовши на пенсію, вона служила виконавчим директором міжнародної організації, що займається наданням допомоги скривдженим і покинутим дітям.
| Temple Square is always beautiful in the springtime. Gardeners work to prepare the ground for General Conference. © 2012 Intellectual Reserve, Inc. All rights reserved. | 1 / 2 |
Ці три жінки представляють і ведуть організацію, яка існує по всьому світу. Культура може бути різною і можуть існувати мовні бар’єри, але, за словами Бек, жінки-мормони здатні сприяти покращенню у своїх громадах.
“Те, що жінка робить, щоб допомогти в Африці, трохи відрізняється від того, що вона робить у Баунтіфулі, Юта; те, що вона робить у Бангалуру, трохи відрізняється від того, що вона робить у Буенос-Айресі,—каже Бек.— Вони знають, як допомогти. Вони вміють визначити потреби. Ми тут, щоб зміцнювати їх”.
Немає двох однакових жінок-мормонів. Вони—одружені, самотні чи вдови; вони—дочки, матері і онуки. Часто вони є домогосподарками, інші ж можуть мати непрості професії.
Бек каже, що незалежно від ролей, кожна жінка має однакову можливість бути частиною цієї організації, яка навчає, як розвивати віру в Ісуса Христа, заохочує до навчання і самовдосконалення, наголошує на божественній гідності жінок, виявляє милосердя, надає служіння і зміцнює сім’ї та створює систему підтримки та дружби.
У структурі Церкви жінки мають можливості бути провідниками, виступати з проповідями під час богослужінь та молитися від імені зібрання. Вони беруть активну участь у церковній програмі благополуччя, навчаючи принципам самозабезпечення і допомагаючи задовольнити тимчасові і тривалі потреби людей. Існує також широка програма візитного вчителювання, за якою жінки Церкви регулярно відвідують одна одну, щоб підтримати й підбадьорити. Джозеф Сміт пояснював, що мета Товариства допомоги—“допомагати бідним і нужденним, вдовам і сиротам та служити для досягнення всіх благородних цілей”.