Мормони провели Всеукраїнський музичний фестиваль — “Музична пектораль” 

Скіфська Золота пектораль — неперевершений шедевр світового мистецтва. Вона оздоблена різними орнаментами і складається з кількох ярусів, які відтворюють культуру і побут тих давніх часів. “Музична пектораль” —  назва Всеукраїнського музичного фестивалю, що його вже втретє проводить Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів (мормони). Назва обрана не випадково, адже будь-яке справжнє мистецтво спрямоване у вічність.

Подібні заходи — багаторічна традиція Церкви. Святі останніх днів завжди охоче діляться з іншими своїми різноманітними талантами і дуже полюбляють влаштовувати музичні вечори, приурочені святкуванню Різдва або Великодня, або просто концерти, не пов’язані з конкретними датами.

“Музична пектораль” — фестиваль, який об’єднує професійних виконавців і аматорів.

Цього року він знову проводився в Києві, в концертному залі Українського дому. “Так сталося, що це вже другий концерт сьогодні, який я відвідала, - поділилася враженнями Чистякова Ольга. — Контраст із світським життям вражає. Фестиваль “Музична пектораль” має особливий формат. Він відрізняється від звичайного тим, що тут немає суперництва. Тут любителі стають професіоналами, бо і ті, й інші виступають пліч-о-пліч. І так приємно, коли культурні традиції країни так тісно переплітаються з євангельськими”.

На фестивалі звучали різні мелодії — класика, народні пісні, гімни та сучасні композиції. Виконувалися твори українських, американських, італійських, навіть японських, композиторів. Програма була побудована так, що уся ця дивовижна музика звучала як зізнання в любові: до присутніх в залі, до партнерів-виконавців і, звичайно, до нашого Господа. Саме це відзначали потім слухачі: “Мені надзвичайно сподобався концерт, — сказав після його закінчення Олександр Кіхно. — Він був так дивовижно побудований, що виникало відчуття, ніби тебе піднімають вгору, до небес”. “Коли виконували гімн “Якби я міг до Колоба злетіти”, я ніби зазирнула у вічність”, — доповнила мама Олександра, Валентина Кіхно.

Концерт розпочався з молитви, але цього разу її промовляли за допомогою музики: Юлія Добровольська та її діти Жанна і Лука виконали гімн “Молитва дитини”. Ніжно і проникливо звучала мелодія, наче справжня молитва. “Ніби шелест ангельських крил”,- сказав хтось у залі.

Брати та сестри порадували не лише різножанровою музикою, але й розмаїттям інструментів. Під час виступу звучали скрипки і гітара, труба, бандура і фортепіано. Хтось виступав вперше на такій великій сцені, зокрема юний Ілля Драгоненко, а хтось, як Людмила Сичова, в черговий раз демонстрував свою професійну майстерність. Та головне, усі виступи були сповнені особливого натхнення, яке не могли не відчути усі присутні в залі. Вони ніби передавали свої почуття, що йшли від серця, іншим. Не було сцени і глядацького залу - всі були “одного серця і одного розуму”.

“Цей чудовий фестиваль відкриває все нові й нові таланти. Їх так багато! - із захопленням поділилася враженнями Валентина Похилько. — Я пам’ятаю перші роки існування нашої Церкви в Україні, коли в концертних програмах брали участь лише місіонери. А тепер ми проводимо Всеукраїнський фестиваль власними силами і насолоджуємося справжнім мистецтвом, яке дарують наші брати та сестри!”

Варто зазначити, що місіонери неодмінно беруть участь у всіх заходах Церкви Ісусу Христа Святих Останніх Днів. Їх люблять і чекають, адже їхнє безкорисливе і віддане служіння  допомагає побачити небеса відкритими. Під час фестивалю вони вкотре довели, що вміють проповідувати Євангелію не лише словами , й за допомогою музики. Сестра Марлена Арнелл до служіння на місії вивчала вокал. Всі із захопленням слухали у її виконанні арію з опери Пучіні “Джанні Скікі”. Подружня місіонерська пара, старійшина і сестра Андерсени, вразили всіх чудовою грою на альтах.

Було дуже приємно, що в концерті було задіяно багато молоді: Віра Ващенко, Йосип Тилтін, Володимир Кравченко, Вероніка Рублюк, Анастасія Трохименко, Павло Яцюк, Світлана Поповиченко. Усі вони викликали бурхливі та вдячні оплески залу.

 Прозвучав на фестивалі і власний твір піаніста з Харкова Євгена Бобіна “Весна йде” для скрипки і фортепіано. Було враження, ніби зал відчув пахощі весняних трав і спів пташок...

“Я в захопленні, - сказала Ольга Тилтіна, — завдяки усім нашим чудовим виконавцям відчуваю таку любов Бога до нас! Така прекрасна музика об’єднує усіх нас ще сильніше. Ми насправді як єдине ціле віри і любові”.

Цей чудовий вечір подарував ще один сюрприз. Сестра Ковальська отримала лист від Президентства Церкви з визначенням місця її майбутнього служіння як місіонерки Церкви. Вона відкрила та прочитала лист прямо на сцені, після чого весь зал вибухнув радісними вигуками привітання і гучними оплесками.

Можна сміливо сказати, що заключні слова ведучої і незмінної організаторки фестивалю Катерини Сердюк: “Яке прекрасне наше життя і Який люблячий наш Господь!”, міг би промовити кожен, хто був присутній на цьому святковому концерті.

Приємно, що на концерті було багато гостей. Серед них – Марія Бардин, начальник відділу у справах релігії та національностей Київської обласної державної адміністрації зі своїми колегами, та старійшина Клебінгат, член президентства Східноєвропейської території. Ці шановані гості звернулися до присутніх та привітали їх з 25-річчям Церкви в Україні.