Мормони святкують Великдень, співаючи для Господа

Мормони святкують Великдень «Співаючи для Господа»: саме цими словами з 95-го псалма вирішили назвати Великодній концерт Київського колу, аби висловити захоплення і подяку Господу за незмірний дар Його Спокути. Радісна новина «Він воскрес!» звучала у кожному музичному номері урочистого концерту, що відбувся 11 квітня у Борщагівському приході біля Київського храму. 

Члени Церкви ретельно готувалися до цієї події. Були виготовлені чудові декорації, встановлено відповідне освітлення, підібрані музичні номери, які б передавали суть і настрій цього надзвичайного свята.

Серед учасників були діти Початкового товариства колу, які заспівали пісню «Я знаю, Він любить мене». Юні музиканти Воробйова Мар’яна і Добровольський Лука підготували музичні номери і виступали в парі зі своїми мамами. Чудово звучав вокальний квартет, у виконанні якого прозвучала музика Бортнянського, а також церковні гімні. Дуже зворушливо виконали відомий  гімн «Живе, живе Спокутар мій» молоді жінки Руденко Ліза і Марчевська Влада. А у виконанні ще одного дуету---Гуріч Віки та Борисенка Сергія---дуже переконливо прозвучали слова: «Ти піднесеш, щоб я стояв на горах, з колін піднімеш, щоб крізь шторм пройти».

Надзвичайного колориту додала музика епохи Барокко у виконанні гостей: Дацюка Віктора та його учня Якименка Павла. А піднесеного настрою додала органна музика у виконанні сестри Лоу, храмової місіонерки. 

Оплески і захоплені відгуки глядачів свідчили про те, що концерт пройшов успішно. Ось що сказала Юлія Добровольська, учасниця концерту: «Великоднє дерево, що прикрашало сцену під час концерту, нагадало мені дерево зі сну Легія, що символізувало любов Божу. У напруженому ритмі мого життя участь у цьогорічному великодньому концерті разом з моїми любими дітьми стала своєрідним наближенням до цього дерева життя та справжньою насолодою, яку ми отримала від його плодів. Як солодко було відчувати великодушність і любов Бога! Мене знову підбадьорили та надихнули обіцяння, що жахливий морок та відчай наших п’ятниць неодмінно змінюватимуть світло та радість неділь, бо Спокута вже відбулася, неймовірну ціну за кожного з нас вже сплачено. Тож за умови, якщо ідучи вірним шляхом ми триматимемося за залізний жезл Святих Писань, виконуватимемо свою частину і спрямовуватимемо свої думки та молитви до Творця наших душ, все з нами буде гаразд.

Дуже радісно було спостерігати, як розвивається і міцніє Церква в Україні, якою талановитою і щирою є наша молодь, який чудовий спадок віри старше покоління передає своїм нащадкам і як міцніють сім’ї святих, коли їхнє життя будується на відновленій Євангелії, вірі у Христа, відданості та служінні одне одному та Богові». 

А Кирило Похилько, президент Київського Українського колу додав: “Пророк Легій навчав «Адам пав, щоб люди були; а люди є, щоб мати радість». Ми можемо мати радість у цьому житті незважаючи на усі труднощі, випробування, помилки, падіння. Ми можемо мати цю радість завдяки викупительній жертві нашого Спасителя Ісуса Христа, Який народився, прожив досконале життя, помер та воскрес, щоб ми мали життя вічне, якщо будемо слідувати за Спасителем. На третій день розп’ятого Христа не було в гробниці – бо Він воскрес, перемігши смерть і відкривши шлях для кожного з нас”.