Джозеф Сміт і Відновлення

Джозеф Сміт молодший народився 23 грудня 1805 р. в Шероні, шт. Вермонт, у сім’ї Джозефа і Люсі Мак Сміт. Народжений у бідній фермерській сім’ї, він був п’ятою дитиною з 11, з яких залишилися в живих 9. Оскільки його сім’я не могла собі дозволити таку розкіш як загальну освіта, Джозеф провчився у школі лише три роки. Він, як і його брати і сестри, свою освіту здобував переважно вдома із сімейної Біблії.

14-річний Джозеф Сміт, якого бентежили релігійні питання, що виникали у період інтенсивного відновлення релігійного життя в шт. Нью-Йорк, де він жив у 1820 р., прочитав уривок в Новому Завіті, який, як він пізніше написав, глибоко запав йому в душу. Це була порада тим, кому не вистачає мудрості, прагнути отримати її з божественного джерела. У відповідь на це Джозеф знайшов усамітнене місце у гаю неподалік свого дому і вперше у своєму житті помолився вголос.

Те, що потім відбулося, назавжди змінило Джозефа Сміта і стало основною доктриною вірування святих останніх днів. Джозеф записав, що йому явилися Бог Батько і Ісус Христос. “Я побачив прямо над головою стовп світла,—писав він,—яскравішого за сонце, і спускаючись повільно з неба, це світло впало на мене”. У цьому світлі він побачив двох осіб—один з них, назвавши Джозефа за іменем, вказав на іншого і сказав: “Це Мій Улюблений Син. Слухай Його!” Члени Церкви називають цю подію “Першим Видінням”. З неї й розпочалася робота з відновлення Церкви Ісуса Христа на землі.

Можливо, Джозеф Сміт найбільш відомий завдяки своєму перекладу Книги Мормона: Ще одного свідчення про Ісуса Христа. Як вірять члени Церкви, через кілька років після Першого Видіння, Джозеф Сміт був приведений до пагорба, що був неподалік Пальміри,шт. Нью-Йорк, де він отримав давній літопис від ангела, ім’я якого було Мороній. Літопис, вигравіюваний на металевих пластинах, містив у собі історію народу, який жив на Американському континенті у часи Христа, у т.ч. й розповідь про з’явлення їм воскреслого Христа. Джозеф переклав цей літопис майже за три місяці; цей перекладений літопис був уперше надрукований як Книга Мормона у Нью-Йорку в 1830 р. Книга Мормона, в якій більше 500 сторінок, є одним з найбільших внесків Джозефа Сміта і основним Священним Писанням Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.

Святі останніх днів вірять, що божественна влада була втрачена давньою Церквою після смерті апостолів і необхідно було здійснити відновлення шляхом божественного втручання. Відновлення влади священства через Джозефа Сміта у першій половині ХІХ-го ст. було у буквальному розумінні реальною дією—через відвідання його ангелами, посланими тими, хто мав цю владу у давнину.

6 квітня 1830 р. Джозеф Сміт і п’ять його товаришів у присутності ще 50 інших людей офіційно організували Церкву в дерев’яному будиночку у Фейєтті, шт. Нью-Йорк. Джозеф Сміт головував над Церквою до 27 червня 1844 р., коли загинув смертю мученика. Під його керівництвом кількість членів Церкви зросла від кількох чоловік на початку до більш як 26000.

Для церков тієї доби одкровення Джозефа Сміта були вражаючими теологічними новаціями й викликом. Він рішуче захищав релігійну свободу для людей всіх віросповідань. В його одкровеннях було сказано про концепцію храмів, де може виконуватися спасительна робота за померлих, давалося розуміння стосовно трьох ступенів, тобто рівнів, небес, а також стосовно долі в наступному житті всіх вірних дітей Бога. Те, що він мав Перше Видіння, дало святим останніх днів зрозуміння стосовно фізичної природи Бога і Ісуса Христа і того, що всі люди створені за Їхнім образом. Він часто говорив і писав про збирання Ізраїля в останні дні і навчав про це не лише в розумінні того, що це буде збирання юдеїв до Ізраїля, але також і про збирання усього Божого народу в місця захистку і святості. Див. також: Чим відрізняються мормони і чому?

Поза Церквою Джозеф Сміт також відомий тим, що запровадив відповідно до отриманого ним одкровення давню практику полігамії, хоч вона тепер і не практикується більше в Церкві і не часто обговорюється членами Церкви, хіба що в історичному контексті.

Уже в ранній період історії Церкви Джозеф Сміт запровадив міжнародну місіонерську програму і створив одну з найбільших сьогодні у світі жіночу організацію. Він наглядав за будівництвом трьох міст і керував зведенням двох храмів—і все це у період інтенсивних переслідувань з боку натовпів місцевих зловмисників, які урешті-решт таки вигнали членів Церкви з усіх трьох поселень, які заснував Джозеф.

Оскільки релігійні і громадянські права членів Церкви як американських громадян порушувались, незважаючи на неодноразові звертання до федерального уряду, церковні провідники Церкви в січні 1844 р. висунули кандидатуру Джозефа Сміта на вибори президента Сполучених Штатів. До травня Джозеф був уже офіційно названий кандидатом у президенти на законодавчих зборах в Наву, шт. Іллінойс. Його політична платформа містила заклик до уряду втрутитися і захистити релігійні і громадянські права в умовах переслідування. Джозеф і його брат були вбиті натовпом зловмисників у червні того ж року, що завадило Джозефу взяти участь у виборах на політичну посаду.

Джозеф і його старший брат Гайрум були застрелені 27 червня 1844 р. зловмисниками, яких було від 150 до 200. Братів та кількох їхніх найближчих товаришів було кинуто у в’язницю в Іллінойсі за неправдивим звинуваченням у зраді, після того як вони добровільно віддали себе у руки органів правопорядку. Джозефу було 38 років; Гайруму—44 роки. Тіла Джозефа і Гайрума були підготовлені до поховання; 28 червня труни з їхніми тілами були виставлені для прощання, куди прийшло майже 10000 чоловік, а наступного дня вони були таємно поховані, щоб уникнути подальших нападів чи осквернення з боку натовпів зловмисників.

Сьогодні Церква, яку організував Джозеф у 1830 р., є всесвітньою і нараховує більше 14 мільйонів її членів, а сам Джозеф Сміт вважається святими останніх днів видатним пророком сучасної доби. Усупереч заявам декого із опонентів Церкви, члени Церкви не поклоняються Джозефу Сміту. Його шанують як пророка, однак він все ж людина з такими ж недоліками й помилками, що є і в інших людей.