Президент М. Рассел Баллард помер у віці 95 років

Ми із сумом повідомляємо про смерть президента М. Рассела Балларда, діючого президента Кворуму Дванадцятьох Апостолів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів. Після нещодавнього короткого перебування в лікарні він повернувся додому, де виконував свої обов’язки, поки не помер у неділю приблизно о 23:15 12 листопада 2023 року в оточенні близьких. Йому було 95 років.

Президент Баллард став апостолом 6 жовтня 1985 р. Його було оголошено діючим президентом Кворуму Дванадцятьох Апостолів 16 січня 2018 року. Як і апостоли, що жили у часи Нового Завіту, сучасні апостоли покликаються бути особливими свідками Ісуса Христа. Президент Баллард був одним з 15 чоловіків, які наглядають за зростанням і розвитком всесвітньої Церкви, чисельність якої зараз перевищує 17 мільйонів членів.

“Президент Баллард ніколи не був нерішучим, — сказав Президент Церкви Рассел М. Нельсон. — Він точно знав, чого навчає Господь і як це можна застосувати в особистому житті людини так, щоб це приносило радість і щастя”.

Відео “Згадуючи життя президента М. Рассела Балларда” доступне для перегляду такими мовами: кантонською, англійською, французькою, італійською, німецькою, японською, корейською, мандаринською, португальською, російською та іспанською.

Відео для журналістів, яке можна завантажити: відео вшанування (транскрипт) | B-roll | SOTs (транскрипт)

“Ми тісно співпрацювали, і мені завжди подобалася його привітність, — сказав президент Даллін Х. Оукс, з Першого Президентства, який сидів поруч з президентом Баллардом у Кворумі Дванадцятьох Апостолів більше трьох десятиліть. — Він був людиною, якій можна було довіряти. І він був людиною, яка довіряла вам”.

У президента Балларда залишилося семеро дітей, 43 онуків, 105 правнуків і один праправнук.

Похоронна служба буде проводитися у Скинії на Храмовій площі у п’ятницю 17 листопада 2023 року, з 11:00 до 12:00, за зимовим часом у Юті. Служба буде транслюватися на церковній сторінці трансляцій і YouTube-каналі Inspiration and Events (Натхнення і події) (обидва доступні кантонською, англійською, французькою, німецькою, італійською, японською, корейською, мандаринською, португальською, російською та іспанською), а також тут: BYUtv.

Засвоєння трудової етики з дитинства

• Рассел Баллард молодший народився в Солт-Лейк-Сіті, штат Юта, 8 жовтня 1928 р. в сім’ї Мелвіна Р. і Джеральдін Сміт Баллард. Він навчився трудової етики ще в дитинстві — в автосалоні. Його батько заснував компанію Ballard Motor Company, і молодий Рассел, єдиний хлопчик у сім’ї, в якій було четверо дітей, працював у кожному відділі компанії, зокрема робив обкатку автомобілів на автостоянці, коли був ще підлітком.

Цей досвід сформував його модель ставлення до роботи, яка добре слугувала президенту Балларду в усіх аспектах його життя. “Від свого тата я навчився, що коли ви щось починаєте, то маєте це закінчити, — сказав він. — Зрештою, це буде вам на користь, бо виходить так: або ви виграєте і це приносить вам прибуток, або ви дізнаєтеся, що це марна справа, і ви полишаєте це, але ніколи не сумнівайтеся, продовжувати це чи ні”.

Таке виважене ставлення допомагало йому упродовж усього його життя, зокрема у час, проведений в Університеті Юти, в його професійному житті в галузі автомобілебудування, нерухомості й інвестицій, а також в різних церковних призначеннях.

“Його досвід у бізнесі допомагав йому ставити глибокі запитання, які варто розглядати під час втілення якоїсь програми, або коли виникає запитання: “Чи ефективно ми використовуємо ресурси?” — сказав президент Оукс.

Церковний провідник, в жилах якого текла кров пророків

Президент Баллард мав у своєму кабінеті бюсти трьох відомих провідників Церкви: засновника Церкви Джозефа Сміта та його брата Гайрума (прапрадіда президента Балларда), а також сина Гайрума — Джозефа Ф. Сміта, який був шостим Президентом Церкви. Їхній спадок християнського учнівства, зокрема і мученицька смерть Джозефа та Гайрума в 1844 р., мотивували президента Балларда до самої його смерті.

“Коли я усвідомив, ким вони були і ким був я, це було неймовірно, — сказав президент Баллард у 2019 році. — Я постійно усвідомлюю, що маю ту відповідальність лише завдяки тому факту, що я з ними пов’язаний. Я чую, як вони весь час кажуть: “Йди в ногу з цим; роби щось корисне. Іди, хлопче; годі просто сидіти”. Вони були діячами. Вони мали бути діячами”.

Він хотів, щоб усі святі останніх днів, зокрема і його діти, глибоко замислювалися над життям, сповненим віри, яким жили ті перші провідники Церкви. Він сказав своєму синові Крейгу, на той час 19-річному місіонеру: “Пам’ятай, у твоїх жилах тече кров пророків”.

“Так, не було ніякого тиску, — задумливо згадував Крейг. — [Мій батько] щодня дивився на [ті бюсти] у своєму кабінеті… і, я думаю, він відчував, що повинен докладати найкращих зусиль. Він прищепив це і всім нам”.

Президент Нельсон сказав, що навернення, вірність і відданість “були в крові [президента Балларда]. Уявляєте, ми мали честь сидіти поруч із людиною, яка є правнуком Гайрума Сміта. А Джозеф Сміт був його прапрадядьком. Щодня я відчуваю вдячність за привілей спілкуватися з прямим нащадком тих шанованих і гідних провідників. Він настільки ж цілісний як і вони”.

У своєму останньому виступі на генеральній конференції 1 жовтня 2023 р. він говорив про пророка Джозефа Сміта і його основну роль у відновленні євангелії Ісуса Христа та її благословення.

До церковного служіння президента Балларда увійшов час, коли він був молодим місіонером в Англії, потім служив єпископом, президентом Канадської Торонтської місії, членом президентства сімдесятників і понад три десятиліття апостолом.

“Я б не робив цього за гроші, — сказав президент Баллард. — Ви не змогли б найняти мене за гроші, щоб я робив те, про що мене просять як члена Кворуму дванадцятьох. Але трудитися для Господа — це найбільший привілей, який може бути наданий людині. Ми є свідками реальності життя і священнослужіння Господа Ісуса Христа”.

Президент Баллард серйозно ставився до цього обов’язку, і як голова Церковної місіонерської ради (до завдань якої входила робота над розробкою путівника “Проповідуйте Мою євангелію”, який містить інструкції для всіх місіонерів), під його опікою тоді було понад 50 000 місіонерів, і як батько п’ятьох дочок і двох синів.

Особливий свідок, особливий батько

Президент Баллард сказав, що дещо зі свого найціннішого досвіду він отримав, навчаючи своїх дітей про євангелію Ісуса Христа. “Ти вчишся розпізнавати моменти для навчання, і якщо ти насторожі і уважний, вони приходять. Коли ці моменти настали, то сором будь-якому батькові, якщо він втратить можливість навчити своїх дітей якогось принципу”.

Один з таких моментів настав наприкінці 1980-х років після того, як президент Баллард став апостолом. Крейг, його молодший син, визнає, що був “трохи незадоволений” тим, що його батька часто не було вдома, бо він мав виконувати дані йому доручення. Було непросто ділитися людиною, яку він називав “татом”, зі святими останніх днів по всьому світу. “Коли я був юним, я цього не розумів”, — сказав Крейг. На щастя, президент Баллард помітив це нерозуміння. Відчувши, що є можливість навчати, президент Баллард узяв Крейга з собою до Тонга і Самоа, де він мав виконувати церковне доручення.

“Коли ми вийшли з літака, я вперше зрозумів, яким його бачать інші люди, — сказав Крейг. — Багато людей йшли два дні, щоб прийти і просто побачити апостола. Саме тоді я й відчув, що моє близьке знайомство з цією людиною перетворилося з тягаря на благословення”.

За словами Крейга, це було відображенням того, що президент Баллард мав дар не лише щось розповідати людям, але й навчати їх.

“Він не просто говорив: “Ну, розберися з цим”. Він знав, що мені потрібно це зрозуміти, і я мав бути частиною його групи підтримки в покликанні, — сказав Крейг. — Це був чудовий досвід для мене, і він робив це багато разів унікальними способами. Він був не лише особливим свідком — він був особливим батьком”.

Ще один момент для навчання настав після того, як його дочка шкільного віку, Теммі, гралася з друзями в машині, яка чомусь покотилася назад і розбилися дверцята. Теммі сказала, що вона була приголомшена, дізнавшись, що автомобіль, який вона вважала батьковим, насправді належав комусь іншому. Президент Баллард розповідав, що коли він повернувся додому і побачив вираз обличчя своєї доньки, то зрозумів, що вся її увага зосереджена на ньому. “Я навчав її, що вона набагато дорожча за Кадилак, який вона розбила, і що те, що відбувалося в її житті, і те, наскільки дорогоцінною вона була для мене, було набагато важливіше. Ми могли полагодити машину, але якби вона зробила щось не так у своєму житті, це було б набагато важче виправити”.

“Його запам’ятають як чудового чоловіка і дивовижного батька”, — сказав Президент Нельсон. — Це було його найвищим пріоритетом. Він подавав нам гарний приклад у цьому, незважаючи на його надзвичайну зайнятість. Його сім’я завжди була на першому місці”.

З роками діти президента Балларда почали покладатися на його духовну силу. Його покійна дружина Барбара сказала: “Коли ми були в Канаді на місії, наш маленький хлопчик тільки-но почав ходити у дитячий садок і не знав там жодної людини. Він боявся. Тоді мій чоловік повів його у свій офіс, став разом з ним на коліна і молився, щоб Небесний Батько допоміг йому знайти друзів. Кілька днів поспіль вони молилися разом. Таким чином він допоміг і кільком нашим дітям, коли у них були особливі потреби”.

Балларди не тільки регулярно молилися разом, але й грали разом під час сповнених пригодами сімейних відпусток. Президент Баллард пригадував свою подорож до Каліфорнії в одному з перших будинків на колесах, які зійшли з конвеєра. “Я взяв їх до Чайна-тауну, і всі в Сан-Франциско дивилися на цю величезну штуку, показували на неї пальцями та сміялися з неї, — розповідав він. — Я не зміг знайти місця, щоб припаркуватися, тому висадив усіх у Чайна-тауні, а сам продовжував їздити навколо тих пагорбів у Сан-Франциско, і нарешті забрав усю свою сім’ю знову в машину”.

Одруження з його “ангелом”, Барбарою

Президент Баллард не міг говорити про свою сім’ю, не віддаючи пошани Барбарі. “Вона просто ангел. Надзвичайно важко жити з кимось, хто майже ідеальний”, — сказав він. Вони познайомилися на заході “Hello Day Dance” в Університеті Юти. “Вона була не тільки красива, але й була яскравою особистістю. Я з самого початку знав, що хочу з нею одружитися, але вона не відчувала того самого. Переконати її було трохи важко. Я жартував з нею, що змусити її погодитися вийти за мене заміж було найкращим продажем, який мені будь-коли вдавався”.

Президент Баллард хвалив Барбару як чудову матір, чий спокійний підхід до всього робив домашнє життя більш схожим на рай. “Усі семеро наших дітей, якби ви привели їх сюди й запитали їх, чи вони чули коли-небудь, як їхня мати підвищувала голос у стінах нашого дому, відповіли б “ні”; вона ніколи цього не робила. Вона має таку вдачу, що здатна була пережити будь-яку кризу дуже спокійно й тихо. Вона мила, вона любляча, вона турботлива, вона пильна, і її діти обожнюють її. Немає в світі нікого, хто відчував би те, що наші діти відчувають до своєї матері”.

Їхня друга дитина, Холлі, погоджується. Вона сказала, що любов і повага її батьків одне до одного вплинули на її поведінку та поведінку її братів і сестер та визначили спосіб їхнього життя.

“Нам здавалося, що найкращим місцем для нашого перебування була наша домівка, куди ми поверталися і насолоджувалися тим середовищем, бо наші батьки дуже добре ставилися одне до одного, — сказала вона. — Я навчилася, що до всіх потрібно ставитися з повагою. І вони дуже добре ставилися до нас, коли ми були дітьми”.

Президент Оукс, якого було покликано в Кворум Дванадцятьох Апостолів за рік до президента Балларда, сказав, що він “дуже захоплюється тим, як президент Баллард ставився до своєї вічної супутниці Барбари. В її похилому віці і в його похилому віці він був просто зразковим чоловіком. Дуже вдумливим. І таким ніжним”.

Барбара померла 1 жовтня 2018 року у віці 86 років. Вона довго боролася з певними проблемами зі здоров’ям, зокрема хворобою Альцгеймера, з властивою їй доброчесністю і почуттям гумору.

“Як я вдячний за те, що знаю, де моя дорогоцінна Барбара, і що ми знову будемо разом, з нашою сім’єю, на всю вічність”, — сказав президент Баллард на генеральній конференції через п’ять днів після смерті Барбари.

Служіння кожному індивідуально

Ніжні почуття президента Балларда до своєї сім’ї поширювалися й на людей, яких він навчав з кафедри. Під час виступу на генеральній конференції Церкви у квітні 1980 р. він запропонував святим останніх днів надіслати йому імена людей, які потребують допомоги. Він пообіцяв у відповідь написати цим людям листи, щоб підбадьорити їх. Сотні листів надійшли з усього світу. Президент Баллард зрештою написав понад 600 особистих листів, щоб підбадьорити людей, які потребували духовної допомоги. Один з цих одержувачів написав: “Я відчуваю, що ваш лист став справжнім початком цієї фантастичної зміни в моєму житті, і я дякую вам від усього серця”.

“Ми маємо знаходити індивідуальний підхід до людей, — сказав президент Баллард. — Ми маємо старатися всіма можливими способами допомогти одне одному під час цієї подорожі земним життям. Я думаю, що люди в глибині душі загалом хороші, і я думаю, що вони хочуть знати, що таке істина, але вони не знають, де її знайти. Вони запитують: “Хто я?” “Звідки я взявся?” “Чому я тут?” “Куди я йду?” “До чого все це веде?” “Куди це мене приведе?”

Президент Баллард написав відповіді на ці запитання у книзі “Our Search for Happiness” (Наш пошук щастя) (1993), яка допомогла навчати інших людей про Церкву та їхню мету в житті. Президент Баллард є автором зокрема і матеріалу “Counseling with Our Councils” (Радитися з нашими радами) (1997), яким користувалися багато місцевих провідників по всій Церкві.

В усьому, що робив президент Баллард як чоловік, батько та апостол, він шукав натхнення та впевненості в Ісусі Христі. Насправді він часто носив маленьке зображення Спасителя в нагрудній кишені для підбадьорення у важкі дні.

“Щоразу, коли в нього опускалися руки, він діставав [зображення Ісуса Христа], дивився на нього і думав: “Я можу це зробити. Я можу зробити для Нього все”, — сказала Холлі.

Президент Баллард розумів, що євангелія Ісуса Христа є якорем у світі мінливих цінностей. “Я маю тверде переконання, що ті, хто справді має міцну віру у Відновлення євангелії Ісуса Христа і місію пророка Джозефа та в одкровення, які прийшли до Церкви через нього, в яких підтверджується і проголошується, що Ісус Христос є Сином Божим і що євангелія є на землі, зможуть впоратися з будь-чим, що їм принесе життя”.